Шахраї за допомогою недобросовісних співробітників банків навішують на українців неіснуючі кредити. Суть схеми – продаж банкірами ксерокопій паспортів та особистих даних клієнтів аферистам, які використовують отримані документи для оформлення онлайн-кредитів у мікрофінансистів, які з’являються зараз, “як гриби після дощу”
Журналісти видання «Сегодня» розповіли історію киянки Олександри Наконечної. Жінка жодного разу не користувалася позиковими грошима. Проте, в один «прекрасний» день їй зателефонували колектори з вимогою сплатити «тіло» кредиту в розмірі 5 000 грн і втричі більші відсотки (15 000 грн).
За словами постраждалої, досвід її співпраці з банками обмежується отриманням платіжної картки. В ході цієї процедури банкіри зробили ксерокопію основних сторінок паспорта та запросили номер телефону. Володіючи цією інформацією, шахраї оформили позику на ім’я жінки.
– Доступ до таких документів аферисти, як правило, отримують через недобросовісних співробітників банківських відділень. Операціоністи або продають особисті дані клієнтів або передають безкоштовно з метою «напаскудити» банку. Однак замість фінорганізацій страждають звичайні українці, – зазначають психологи й експерти в сфері кібербезпеки в ході інтерв’ю газеті «Сегодня».
Відмітимо, що «злив» персональних даних користувачів в Україні відбуваються із завидною регулярністю. Останній з таких випадків – продаж в інтернеті інформації про клієнтів Приватбанк і «Нової пошти». розмістивши оголошення хакери запевняють, що в їх розпорядженні є дані 100% клієнтів, які користувалися послугами обох організацій в 2020 році. Про моральне обличчя керівництва “Приватбанку” найкраще свідчать публікації центральних ЗМІ (див. скріншот).
Протистояти порочній практиці, за словами фахівців, дуже просто: для цього достатньо відвідати Українське бюро кредитних історій і заборонити самому собі брати гроші в борг. Якщо ж необхідність в позикових коштах виникне, зазначена заборону можна скасувати.
Альтернативний варіант – проставити на ксерокопіях документів, які подаються в банк, відмітки про цільове призначення паперів.
Нагадаємо, що раніше «Приватбанк» загрожував життю і здоров’ю дитини нашого читача через чужий кредит. Ця резонансна історія завершилася благополучно завдяки небайдужості чоловіка і розголосом цього інциденту в соцмережах. Про результати своєї боротьби з банком, засновник якого знаходиться під санкціями США за корупцію, а провідні топ-менеджери звинувачуються в розкраданнях сотень мільярдів гривень, можна почитати тут.
