У Музеї грошей при НБУ рекомендують перевіряти купюри великих номіналів відразу після потрапляння їх в руки. Найбільшу увагу слід приділити 1000-гривневим банкнотам, випливає з роз’яснень організації.
Подробиці
Кращий спосіб оцінки купюр на оригінальність – це наявність водяних знаків. Вперше цей інструмент захисту з’явився в Болоньї понад 730 років тому (орієнтовно в 1282-83 рр.)
Формування водяних знаків проводиться на стадії створення банкнотного паперу, шляхом накручування целюлози на валики з попередньо підготовленим рельєфом. На гривневих купюрах водяні знаки мають декілька відтінків і дублюють зображення історичних персонажів з лицьового боку банкнот.
На 500-гривневих купюрах 2006 р фальшивомонетники намагалися підробити багатотоновий водяний знак у вигляді портрета Григорія Сковороди, проте змогли добитися тільки не найякіснішого аналога в одному тоні (за рахунок використання фарби білого кольору).
На «п’ятисотках» зразка 2015 р доморощені умільці намагалися домогтися схожості за рахунок струменевого принтера, відзначається на фейсбук-сторінці організації.
Нагадаємо, що трохи більше тижня тому НБУ спростив покупку інвалюти. Ознайомитися з рішенням регулятора можна тут.
Інші новини, що стосуються Нацбанку, зібрані в цій добірці.
