Популярний Tamagotchi знаходить нове життя в “розумному” годиннику

Компанія Bandai випустила в світ «розумний» годинник з тамагочі. Назва хронометра – Tamagotchi Smart. Випуск новинки приурочений до 25-річчя від дня створення іграшки, інформує Engadget.

Головна особливість Tamagotchi Smart – кілька видів управління (сенсорне і голосове). Останнє дозволяє розбудити вихованця і погладити його. При цьому з розумінням суті команд на японській мові у тамагочі явні проблеми.

– У всіх Tamagotchi Smart є вихованці, про якихтреба дбати. Розробники мають намір продавати карти «TamaSma» для завантаження ексклюзивних речей і персонажів, – наголошується в публікації.

Нове сімейство годинників Tamagotchi Smart містить рішення, які успішно зарекомендували себе в попередніх моделях. Йдеться про опції Pix. Smart (електронний циферблат з крокоміром), функції прослуховування музики, бездротового зв’язку для взаємодії з іншими тамагочі і ряд інших. Заявлена автономність девайса при активному використанні – 30 годин.

На перших порах поширення Tamagotchi Smart буде здійснюватися за лотерейним принципом. Початок масових продажів в Японії заплановано 23.11.2021. Орієнтовна ціна годинника на місцевому ринку – 7480 ієн (~ 68 USD). Для отримання додаткових можливостей покупцям доведеться вкластися в заховані в картах «TamaSma» ключі, вартість кожного з яких складе ¥ 1100 (~ 10 USD). Інформації про продаж годинників за межами Країни висхідного сонця поки немає.

Тамагочі (японці вимовляють як «тамаготті») – серія віртуальних вихованців, випущена компанією Bandai 23.11.1996. Назва персонажа походить від слова «тамаго» і «вотт» (перше в перекладі з японської означає «яйце», другий являє собою вигадану японцями зменшувально-пестливу форму англійського слова watch – годинник).

Перші тамагочі були ігровими персонажами для нінтендівської консолі Game Boy. У той час віртуальні вихованці «жили» в картриджах для приставки.

Після підключення картриджа до консолі, тамагочі вилуплюється з яйця і починає, подібно людським немовлятам, кричати, ходити під себе, температурити і т.д. За відсутності належної турботи вихованець може померти. Сенс гри – виховання тамагочі від дитинства до самої смерті (персонажа потрібно було поїти-годувати, прибирати за ним і т.д.). Залежно від виховання і якості догляду, з вихованців виростали «відмінні охайні хлопці» або «брудні пропащі покидьки».

Наступне покоління тамагочі жило в окремих модулях, кожен з яких представляв собою повноцінну гру.

На кінець дев’яностих рахунок проданим в одній лише Японії тамагочі йшов на десятки мільйонів. Випуск підроблених вихованців був масово налагоджений в Китаї. Звідти персонажі потрапляли спочатку до Росії, а потім і в Україну.