Як Deepfake і фейкові додатки крадуть гроші українців і як себе захистити

Смартфон давно перестав бути просто засобом зв’язку – це наш банк, офіс і навіть особистий щоденник. Але разом із зручністю він став головною мішенню для шахраїв, які у 2025 році озброїлися штучним інтелектом (ШІ), хитрими технологіями та соціальною інженерією. Від дзвінків із “голосом рідної людини” до фейкових додатків – злочинці вигадують нові способи, щоб дістатися до ваших грошей. 24 Канал зібрав найпоширеніші схеми шахрайства та поради, як захистити себе.

Як шахраї обманюють у 2025 році

1. Deepfake-дзвінки: голос, якому віриш
   Завдяки ШІ шахраї створюють гіперреалістичні підробки голосу. Уявіть: вам дзвонить “мама” чи “друг” і благає терміново переказати гроші. Або “співробітник банку” вимагає одноразовий код, погрожуючи блокуванням картки. Для клонування голосу достатньо кількох секунд аудіо з ваших соцмереж.
   Що робити: Завжди перевіряйте: припиніть розмову та передзвоніть людині через інший канал зв’язку (наприклад, із месенджера на звичайний номер). Банки ніколи не просять коди по телефону!
2. Атаки через віртуальні SIM-картки (eSIM)
   Хакери обманом переносять ваш номер на свою eSIM, перехоплюючи SMS із банківськими кодами. Так вони отримують доступ до ваших фінансів.
   Що робити: Увімкніть додатковий захист у мобільного оператора, наприклад, підтвердження особи для перенесення номера.
3. Смішинг і вішинг нового рівня
   Смішинг (шахрайські SMS) і вішинг (телефонні афери) стали ще підступнішими. Повідомлення чи дзвінки виглядають як від банку чи держслужби, використовуючи дані з витоків чи ваших соцмереж.
   Що робити: Не переходьте за посиланнями з SMS. Завжди заходьте в банківський додаток самостійно.
4. Фейкові додатки, що крадуть дані
   Шахраї завантажують у магазини Google Play чи App Store копії банківських або державних додатків, як-от Дія. Вони виглядають достовірно, але крадуть ваші логіни та паролі.
   Що робити: Завантажуйте додатки лише з офіційних джерел, перевіряйте розробника та відгуки.
5. Атаки через месенджери
   WhatsApp, Telegram чи Signal заполонили шахрайські схеми: від “вигідних інвестицій” до шкідливих файлів, які заражають ваш телефон.
   Що робити: Не відкривайте підозрілі файли та ігноруйте “шалені пропозиції”.
6. Шахрайство через Дію
   Зловмисники створюють фейкові сайти, які вимагають авторизації через Дію. Вводите дані – і вони в руках шахраїв. Цей метод, імовірно, запозичений із Росії, де подібним чином атакували через фальшиві “Держпослуги”.
   Що робити: Користуйтеся лише офіційним сайтом чи додатком Дія.

Тривожна статистика

За даними Global Anti-Scam Alliance за 2024 рік:

• 67% крадіжок із рахунків відбувалися через смартфони.
• Середня втрата – $1250 на людину.
• 72% атак починалися з SMS чи дзвінків.
• 15% випадків пов’язані з фейковими додатками.
• Кожен десятий користувач смартфона став жертвою шахраїв.
• Найуразливіші – люди 35-54 років, які активно користуються онлайн-банкінгом.

В Україні у 2024 році відкрили 65 тисяч справ за шахрайство – у 2,7 раза більше, ніж до повномасштабної війни. Хоча кількість справ зменшилася на 21% порівняно з 2023-м, частка тих, що дійшли до суду, зросла.

Як захистити себе та свої гроші

Шахраї стають дедалі хитрішими, але ви можете бути на крок попереду. Ось прості поради:

• Перевіряйте дзвінки та повідомлення. Якщо дзвонить “банк” чи “поліція”, завершіть розмову та передзвоніть за офіційним номером.
• Не клікайте на посилання в SMS. Заходьте в банківські додатки чи сайти вручну.
• Завантажуйте додатки обережно. Перевіряйте розробника, відгуки та кількість завантажень.
• Увімкніть двофакторну автентифікацію для всіх важливих акаунтів.
• Оновлюйте телефон і антивірус. Це захистить від шпигунських програм.
• Не діліться особистими даними в соцмережах. Дата народження чи адреса – подарунок для шахраїв.
• Використовуйте окремий телефон для банкінгу. Якщо можливо, тримайте фінанси на пристрої без сторонніх додатків.
• Міняйте паролі регулярно. І ніколи не використовуйте однакові паролі для різних сервісів.