До повсюдного поширення смартфонів українці обирали кнопкові моделі, кожна з яких мала своє неповторне обличчя. На прилавках зустрічалися “розкладушки”, “слайдери” та класичні моноблоки – ті самі, що тримали заряд тиждень і без наслідків падали на асфальт.
Серед культових – Siemens C55. Проста модель з українською мовою та змінною панеллю часто ставала першим телефоном школяра.
Motorola Razr V3 з тонким корпусом і зовнішністю з фільмів про шпигунів притягувала увагу. Незважаючи на високу ціну, її чекали і купували.
Sony Ericsson K750i став одним із перших “камерофонів”. Автофокус, механічна шторка і слот під карту пам’яті робили його чимось більшим, ніж просто телефоном.
Samsung SGH-E250 виділявся слайдером, пристойним екраном і диктофоном без ліміту. Легкий, недорогий і з Bluetooth, він швидко набрав популярність.
Nokia 3310 – легенда, про яку говорять досі. Простий, міцний, з ємною батареєю і змінними панелями. Перевидання вийшло навіть через роки.
Усі ці пристрої відрізнялися формою, можливостями й атмосферою. Вони були не просто засобами зв’язку, а частиною способу життя.