Українські банки масово скасовують запроваджені через війну кредитні канікули. «Годиною Х» призначили перший день червня. Це означає, що менше, ніж через 3,5 тижні, українським позичальникам належить сплачувати не тільки відсотки за кредитами, а й прописані в договорах суми, з усіма наслідками за прострочення та несплати (розмір штрафу в ряді випадків може перевищувати 30%/рік .)
Подробиці
Першим заявив про готовність стягувати з клієнтів повну вартість кредитів «Приватбанк», потім його наслідував «Монобанк». Спровокований відповідними меседжами громадський резонанс змусив керівництво першого з названих фінінститутів «здати назад»: прес-секретар «Привату» Олег Серга в бесіді з журналістами «Оглядача» згадав про те, що остаточне рішення про скасування кредитних канікул ще не прийнято, але незалежні експерти словам функціонера «чомусь» не повірили.
Причина скепсису – фраза Сергія про пошук рішення для позичальників, які не мають можливості платити. У чому саме виявлятимуться анонсовані послаблення, прес-секретар не уточнив. Експерти припускають, що йдеться про реструктуризацію («розтягування» платежу на більш тривалий термін).
Проблема з неплатоспроможністю позичальників – не єдиний «головний біль» для українських банкірів. Друга проблема – як бути з кредитами, виданими на окупованих Росією територіях, де навіть фінансово стійкі клієнти не хочуть повертати запозичені кошти. Причина відмов – розтиражована колишнім членом Партії регіонів Олегом Царьовим обіцянка окупантів «вибачити» всі борги українським банкам (колишній регіонал зокрема заявив, що жителям окупованого Мелітополя більше не треба ламати голову над тим, як розплатитися за кредитами з українськими банкірами).
Третя проблема – юридична колізія (у законодавстві прямо прописана заборона про стягнення повної вартості кредитів під час воєнного стану, тоді як НБУ в одній зі своїх «постанов» назвав рішення банків про запровадження кредитних канікул їхньою особистою ініціативою, а свій указ щодо цього – « рекомендацією»).
З іншого боку, в умовах війни, розриву контрактів та масового відтоку клієнтів багато банків ризикують залишитися без необхідної для продовження фінансової діяльності ліквідності. Як наслідок, банкіри будуть змушені шукати якийсь «розумний баланс», зазначає Андрій Дубас з Асоціації українських банків. Запропонований ним компроміс – стягування грошей з боржників, що знаходяться поза територією активних бойових дій, та продовження кредитних канікул для клієнтів із охоплених війною та окупованих територій.
Думка фінаналітика Василя Невмержицького є діаметрально протилежною: за його словами, банкіри лукавлять, грошей у них вистачає, кредитні канікули необхідно продовжувати. На підтвердження своїх слів експерт послався на офіційну статистику НБУ, згідно з якою обсяг акумульованих на кореспондентських рахунках учасників ринку коштів перевищує 200 млрд. дол.
Якщо ж банки наплюють на рішення Торгово-промислової палати про визнання ситуації форс-мажором і почнуть «тиснути» на позичальників з вимогою вносити повні платежі за кредитами, експерти рекомендують громадянам домовлятися з кредиторами полюбовно, а саме просити надання відстрочки та продовження кредитних канікул, підкріплюючи слова про неможливість платити підтверджуючими документами.
