Реєстрація в месенджерах і соцмережах часто супроводжується дзвінками і повідомленнями від всіляких фондів, фінорганізацій, агентств та інших “благодійників”, які обіцяють запаморочливі виграші, знижки, бонуси та інші блага незрозуміло за що. Надсилання таких меседжів – типовий прийом кібершахраїв, які експлуатують людські слабкості для особистого збагачення. Наведені нижче рекомендації фахівців Rakuten Viber покликані вберегти громадян від нерозумних дій, що загрожують втратою грошей та іншими неприємностями.
Детально
Російське вторгнення спонукало любителів легкої наживи впровадити схему відбирання грошей у населення під виглядом благодійності, волонтерства та допомоги ЗСУ. Основні способи протидії старим і новим шахрайським практикам перераховані нижче.
Як не потрапити на гачок мережевих шахраїв
Утримуватися від переходу за посиланнями на невідомі сайти і перевіряти заклики про допомогу на офіційних ресурсах (новинних сайтах, порталах міністерств, відомств та інших державних організацій, пабліках і сторінках волонтерських спільнот тощо).
Якщо зазначений у повідомленні (посиланні) фонд/програма/збір існують у реальності – обов’язково перевірити ще раз всі деталі, реквізити та інші нюанси (різниця навіть в один символ може призвести до втрати грошей або перерахування коштів не тому одержувачу).
Взяти за звичку довіряти інформації виключно з багаторазово перевірених джерел зі стійкою репутацією. Річ у тім, що аферисти часто намагаються видавати себе за представників відомих організацій і навіть за реально існуючих знайомих потенційних жертв. Перевірені фахівцями Viber структури мають “блакитну пташку” поруч із назвою та активне посилання на офіційний сайт.
Відмовитися від ідеї перераховувати кошти на реквізити невідомих фондів/компаній/спільнот/організацій. Особам, які бажають допомогти, рекомендовано ознайомитися з історією збирачів допомоги, перевірити їхню репутацію через Інтернет, почитати відгуки тощо.
У жодному разі не ділитися своїми персональними даними з третіми особами, навіть у тому разі, якщо вони намагаються видавати себе за родичів або знайомих (під особистою інформацієюі розуміють відомості про ПІБ, геолокацію, контакти, місце проживання, плани на майбутнє, банківські реквізити, номери паспортів, паролі, номери карток, ІПН, і т.д.).