Експерти назвали основні причини, які спонукають банкірів блокувати карти і переказиклієнтів. Перелік відповідних підстав наведено нижче.
- Перерахування великих сум
Прийнятий раніше закон про фінмоніторинг змушує банкірів звертати увагу на будь-які більш-менш великі транзакції (від 5000 грн). Цим же законом керується і «Нова пошта», відмовляючи в обслуговуванні постійним клієнтам.
- Перекази за допомогою інших пристроїв
Цю причину любить наводити «Приватбанк» в якості обґрунтування блокування карток і рахунків. Іншими словами, банкіри підозрюють недобре в разі, якщо користувач постійно користується десктопною версією Privat24 і раптом вирішить перевести солідну суму грошей через мобільну версію додатка, і навпаки.
- Надходження грошових переказів від невідомих контрагентів
Перший переказ від особи, з якою одержувач раніше не підтримував фінансових відносин, може спровокувати заморозку транзакції до з’ясування всіх обставин.
- Повернення або перевідправка переказу відразу після його отримання
Такі дії можуть призвести до блокування транзакції під приводом порушення «антивідмивного» законодавства.
- Покупки або замовлення на підозрілих сайтах
Під підозрілими сайтами маються на увазі інтернет-ресурси, внесені банкірами в «чорний список».
- Дивне, з точки зору банку, зняття готівки
Банкіри часто блокують операції, якщо постійний клієнт ні з того, ні з сього вирішив зняти всю сумму з рахунку. Для завершення транзакції громадянину доведеться переконати банкірів у тому, що запит на зняття коштів подав він сам, а не отримав доступ до карти зловмисник.
- Операції за кордоном
Несподіваний від’їзд клієнта за кордон і спроба розрахуватися карткою за покупки/ послуги – привід для блокування «пластика» з тієї ж причини, що і в п. 6.
- «Сіра »підприємницька діяльність
Часті перекази коштів від різних відправників на різні суми банкіри розцінюють як незаконну підприємницьку діяльність і/або спробу ухилитися від сплати податків. Найчастіше «заморозку» транзакцій на цій підставі здійснюють підконтрольні державі банки («Приват», «Ощад» і ін.)
