До початку вторгнення російська пропаганда позиціонувала ТОС-1А “Солнцепек” як грізну зброю. Війна в Україні показала, що це не так. Міф про черговий “вундервафф” було розвіяно під час бойових дій.
Детально
Як виявилося, під час удару важкої вогнеметної системи піхотинці виживають не тільки в зоні впливу термобаричного боєприпасу. При дотриманні стандартних вимог до укриття вони залишаються живими навіть в епіцентрі вибуху.
За словами експерта Олександра Коваленка, розробка “Солнцепека” почалася в 70-ті роки. Перші зразки ТОС військові забракували. Перший стройовий екземпляр системи був представлений лише в 1987 році. На початку 90-х команді Бориса Єльцина, яка прийшла до влади, необхідно було показати працездатність ВПК. У результаті в Росії було запущено серійне виробництво танка Т-90, який є бездарною модифікацією Т-72Б, і ТОС-1А. Через проблеми виробничої бази серійний російський “Солнцепек” був представлений широкому загалу лише в 1999 році.
Коваленко стверджує, що за низкою показників вогнеметна система поступається “Граду” і “Урагану”. Наприклад, якщо зазначені РСЗВ здатні накрити площу 145 тис. і 436 тис. “квадратів” відповідно, то ТОС-1А тільки 40 тис. кв. м. При цьому дальність польоту термобаричних боєприпасів “Солнцепека” становить лише шість кілометрів. Для сучасних воєн це мізер.
